Папа Римський Іннокентій IV

Папа Римський Іннокентій IV Папа Римський Іннокентій IV(1243-1254рр.)

Папа Римський Іннокентій IV є засновником Українського королівства

Папа Римський Іннокентій IV є засновником Українського королівствав середині ХІІІ століття, як Української християнської держави ХІІІ століття західноєвропейського типу в 1253 році, світське ім’я Сінібальдо де Фієскі (Sinibaldo de Fieschi), є за національністю італійцем(генуезцем), оскільки народився у 1195 році в місті Генуї.

Деякі джерела свідчать, що майбутній Папа Римський Іннокентій IV, засновник Українського королівства в середині ХІІІ в 1253 році, народився в родинному замку-помістю в Манаролі в 1195 році поблизу міста Генуї і був сином місцевих визначних аристократів Беатриси Грилло і Уго де Фієскі, графа Лаваньї. Як засвідчують джерела, генуезькі графи де Фієскі були стародавньою високоосвітченою аристократією і багатою купецькою сім’єю Лігурії. Власне їх соціальний і політичний високий графський статус дав можливість майбутньому Папі Римському Іннокентію IV, засновнику Українського королівства в середині ХІІІ в 1253 році, отримати прекрасну освіту в найкращих університетах міст Парми і Болоньї, де в знаменитому Болонському університеті, після успішного його закінчення, граф Сінібальдо де Фієскі викладав канонічне право.

Отримавши блискучу юридичну освіту, з 1218 року граф Сінібальдо де Фієскі зайняв визначні посади в Римській курії. За свідченням Ватиканських джерел та досліджень біографів, граф Сінібальдо де Фієскі вступив на службу Римській Вселенській Церкві в місті Пармі 20-х роках ХІІІ століття, а вже за правління Папи Римського Гонорія ІІІ працював в Римі авдитором. Папа Римський Григор ІХ призначив його віце-канцлером Апостольської Столиці. Отже перед сходженням на папський престол граф Сінібальдо де Фієскі у 1226-1227 роках був активним канцлером Святої Вселенської Церкви, де за успішну працю 18 вересня 1227 року був обраний кардиналом церкви Сан-Лоценцо-ін-Лучіно. Ряд дослідників вважає, що в 1235 році він якийсь час виконував обов’язки єпископа Альбенгі? Інші дослідники вважають, що в 1235-1240 роках кардинал-граф Сінібальдо де Фієскі виконував обов’язки губернатора Анкони. З 1240 року кардинал де Фієскі перебував в Римі при Папі Римському Целестині IV. Після смерті Папи Римського Целестина IV, який був обраний Папою Римським 25 жовтня 1241 року і керував Римською Вселенською Церквою всього 15 днів, після його смерті, кардинал-граф де Фієскі був обраний його приємником…

Слід наголосити, що в 1241 році Папська держава була окупована військом імператора Священної Римської імперії Фрідріха ІІ Гогенштауфена, який намагався військово-політичною силою і тиском схилити кардиналів до вибору вигідного для нього Папи Римського… Слід наголосити, що обрання кардинала-графа Сінібальдо де Фієскі Папою Римським Іннокентієм IV відбулось тільки через півтора роки після смерті Папи Римського Целестина IV. Це пов’язано з ти, як вважають дослідники, що в середовищі колегії кардиналів не було єдиної думки щодо подальшої політики Римської Вселенської Церкви по відношенню до імператора Священної Римської імперії Фрідріха ІІ Гогенштауфена. Після довгих дискусій, кардинали 12 червня 1243 року прийняли рішення в користь обрання новим, 180-тим Папою Римським, кардинала-графа Сінібальдо де Фієскі, оскільки той ще кардиналом був у дружніх відносинах з імператором Священної Римської імперії Фрідріхом ІІ Гогенштауфеном…

Папа Римський Іннокентій IV – засновник Українського королівства в середині ХІІІ століття. Володіння Папської держави в епоху Папи Римського Іннокентія IV.

Сам імператор Фрідріх ІІ Гогенштауфен вважав дуже розумним і високоосвітченим кардинала-графа Сінібальдо де Фієскі, маючи з ним час від часу прекрасні філософсько-релігійні та світські розмови… Лист імператора Фрідріха ІІ Гогенштауфена до новообраного Папи Римського Іннокентія IV був написаний з повагою і побажанням успіхів у християнсько-політичній праці, а також з надією на вирішення конфлікту між Римською Імперією і Папством…

Ставши приємником після смерті Папи Римського Целестина IV, кардинал-граф де Фієскі продовжив християнську політику зближення Західної і Східної Церкви. Він відновив приємність та традицію політики Унії Західної Церкви з Східною(Українською), яку проводив його попередник Папа Римський Іннокентій ІІІ, який як вселенський християнський ієрарх, граф і король Сицилії був авторитетом для графа - Папи Іннокентія IV.

Слід наголосити, що християнська приємність нового папи щодо проблеми інтеграції Східної і Західної Церков у Вселенській була в усьому... Бачимо це і у виборі титулу - Папи Римського Іннокентія IV, який як і його попередник Папа Іннокентій ІІІ - граф де Саньї, король Сицилії, теж мав як папський, і власний родовий графський герб…

Є Графський герб- Папа Римський Іннокентія IV. Є Папський герб -Папа Римський Іннокентія. Власне під іменем Папи Римського Іннокентій IV, висоосвідчений граф-папа вступив в переговори з володарем Української держави великим князем Данилом Галицький, які з 1244 до 1247 року привели до визнання ним: “українського християнського обряду, українських звичаїв і культурно-християнських традицій Української держави рівними у Вселенській церкві, а в 1253 році привели до утворенням Папою Римським Іннокентієм IV Українського королівства та офіційної коронації великого князя Данила на короля України-Русі...

Своїми рішеннями у 1247 та 1253 роках Папа Римський Іннокентій IV відновив повагу до Української держави, українських християнських традицій та української християнської культури і підніс значення та потребу українського народу до православного християнського обряду та його рівність у Вселенській Церкві... Є Булла Папи Римського Іннокентія IV до великого князя Данила від 27 серпня 1247 року якою він затвердив український християнський обряд рівноправним з католицьким у Вселенській церкві. Фактично з 1244 до кінця життя, яке закінчило в місті Неаполі в 1254 році, Папа Римський Інноке́нтій IV воював з імператорською владою, вів переговори з монгольськими ханами, створював в Європі антитатарську коаліцію…

Папа Римський Іннокентій IV відправляє доміниканців і францисканців послами до монголів. Папа Римський Іннокентій IV вручае лист Асцеліну Ломбардському, який передає його монгольському военноначальнику Байджу.

Є Лист Папи Римського Іннокентія IV монгольському хану Гуюку у 1246 році. У середині ХІІІ століття, в 1253 році, Папа Римський Інноке́нтій IV утворив Українське королівство, коронував на першого українського короля, визначного політичного діяча стародавньої України-Русі - великого князя Данила Романовича Галицького, включив Українське королівство до складу Союзу Католицьких держав…

Є Корона короля Данила(Реконструкція І. Жука). Слід наголосити, в середині 1254 року Папа Римський Інноке́нтій IV став духовним і й політичним володарем Італії,. 27 жовтня 1254 року Папа Римський Інноке́нтій IV урочисто ввійшов в місто Неаполь, де прожив останній місяць свого життя… Новина про поразку папських військ у Фоджі, остаточно підірвала його здоров’я і Папа Римський Інноке́нтій IV раптово 7 грудня 1254 року помер в Неаполі...

В Соборі св. Януарія покоїться Папа Римський Інноке́нтій IV. Пантеон Папи Римського Інноке́нтія IV знаходиться в кафедральному соборі Святого Януарія в італійському місті Неаполі. Сьогодні в 2017 році Пантеон засновника Українського королівства, Папи Римського Інноке́нтія IV, повинен стати місцем християнського вшанування для всіх українців-державників…

Цього 2017 року минає 770 років (1247-2017рр.), як Папа Римський Іннокентій IVсвою буллою від 27 серпня 1247 року внаслідок перегорів з великим князем України-Русі Данилом, взявши в 1246 році Українську державу короля Данила під опіку Святого Петра, визнав український православнийобряд, українські звичаї, християнські традиціїУкраїнської Православної Церкви та Української держави рівнимиу Вселенській церкві[1].

Цим своїм рішенням Папа Римський Іннокентій IVвідновив повагу доУкраїнської держави, українських православних християнських традицій та української християнської культури і підніс значення та потребу українського народудо православного християнського обряду та його рівність у Вселенській Церкві[2].

Є Булла Папи Римського Іннокентія IV до великого князя Данила від 27 серпня 1247 року якою вінзатвердив український християнський православний обрядрівноправним з католицьким у Вселенській церкві. Одночасно цим своїм рішенням від 27 серпня 1247 року Папа Римський Іннокентій IV заборонив на всі подальші віки, всім державам Союзу Католицьких держав, втручатися в державні та християнсько-культурні традиції України-Русі, без згоди на це короля Русі-України Данила.

Дослідник Вселенської церкви отець-доктор Ісидор Ногаєвський в своїй монографії “Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року”, що вийшла в Мюнхені у 1964 році, опрацювавши архівні джерела епохи Папи Римського Іннокентія IV.

Досліджуючи постать Папи Римського Іннокентія IVотець-докторр Ісидор Ногаєвський наголошував: “Що стосується біографії самого Папи Римського Інноукентія IV то він, Сінібальдо Фієскі, народився в місті Генуї і був сином графа Гуга з Лявані. Навчався в Болонському університеті. На службу Церкві вступив в місті Пармі. За правління Папи Римського Гонорія ІІІ працював в Римі авдитором[5].

Папа Римський Григор ІХ призначив його канцлером Апостольської Столиці, а згодом висвятив на кардинала-пресвітера для церкви Святого аврентія в «Лючіні»[6].

В 1235-1240 роках кардинал Фієскі виконував обов’язки губернатора Анкони. З 1240 року кардинал Фієскі перебував в Римі при Папі Римському Келестині IV. Після смерті Папи Римського Келестина IV кардинали виїхали до Аняні для вільного вибору нового Папи Римського… 25 червня 1243 року кардинали зібралися в твердині в Аняні і там обрали кардинала Фієскі, новим Папою Римським, який забажав продовжувати політико-християнську стратегію свого попередника Папи Римського Іннокентія ІІІ щодо Руси-України і прийняв ім’я Іннокентія IV[7].

Власне під іменем Іннокентія IVПапа Римський вступив в переговори з володарем Української держави великим князем Данилом Галицький, які привели в 1247 році до визнанняним: “українського християнського обряду, українських звичаїв і культурно-християнських традицій Української державирівними у Вселенській церкві.

Цим своїм рішенням, які відбулися рівно 770 років тому(1247-2017рр.), Папа Римський Іннокентій IV, як Голова Вселенської Церкви і Голова Cоюзу Католицьких держав, відновив та підніс повагу і значення Ук5раїнської держави, Української Православної Церкви, українських християнських традицій та української християнської культури. В першу чергу вважаєотець-доктор Ісидор Ногаєвський в своїй монографії “Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року” папа підніс значення українського християнського ( православного українського обряду) у Вселенській Церкві[8]. Слід наголосити, це епохальне рішенням було прийняте 27 серпня 1247 року відбулися рівно 770 років тому(1247-2017рр.), за таких обставин Кафедра українознавства Інституту Східної Європи при Університеті «Львівський Ставропігіон»буде намагатися, за сприянням наших римських та українських християнських друзів, вшанувати таке рішення Папи Римського Іннокентія IV в тому числі і як засновника Українського королівства…[

Cписок використаних джерел та літератури:

1.Віктор Ідзьо. Українська держава в ХІІІ столітті. - Івано - Франківськ “Нова зоря”, 1999. - 320 с.

Віктор Ідзьо. Українcька держава в ІХ - ХІІІ століттях. - Львів “Сполом”, 2004. - 416 с.

Віктор Ідзьо. Король Данило та Українська держава в ХІІІ столітті. - Львів “Сполом”, 2008.-64c.

Віктор Ідзьо. Адміністративний устрій держави Данила Галицького під час монголо - татарського нашестя, та на передодні коронації на короля Русі-України (1240-1253). - Львів “Сполом”, 2009. - 84с

Віктор Ідзьо. Адміністративний устрій держави великого князя Данила Галицького під час монголо-татарського нашестя та в час коронації на короля України-Русі у 1240-1264 роках. - Івано-Франківськ ”Сімик”, 2011р. - 68с

Віктор Ідзьо. Українська держава в ІХ-ХIV століттях. Вид. 2. - Івано-Франківськ ”Сімик”, 2014р. - 754с.

2.Віктор Ідзьо. Папа Римський Іннокентій IV (1243 - 1254), король Русі - України Данило Романович Галицький(1253-1264).До питання релігійних та політичних взаємовідносин Української держави та Римської Церкви в ХІІІ столітті. - Львів “Сполом”, 2009. - 68с.

2.Віктор Ідзьо. Релігійна культура Європи і зародження, становлення та розвиток християнства в Україні”. - Львів “Ліга - Прес”, 2007. - 317 с.

Віктор Ідзьо. Європейська релігійна культура та зародження, становлення і розвиток християнства на території України. Наукове видання. - Львів, Видавництво Університету «Львівський Ставропігіон», 2016р. - 546с.

3.Welykyi. - MPH. - Dokumenta, I. - №:12, 13, 16, 21, 22.

4.о.Доктор Ісидор Ногаєвський. Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року. - Мюнхен, 1964. - Перша Частина. - C.313.

5.Annales Parmenses. – MGH. – SS, XVIII. - P.670-679.

о.Доктор Ісидор Ногаєвський. Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року. - Мюнхен, 1964. - Перша Частина. - C.307.

6.Cf. Felten. Papst Gregor XI. - Freiburg, 1886. - P.366.

7.о.Доктор Ісидор Ногаєвський. Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року. - Мюнхен, 1964. - Перша Частина. - C.307-308.

8.о.Доктор Ісидор Ногаєвський. Історія Римських Вселенських Архієреїв. Від Святого Апостола Петра до Авінйонської неволі 1309 року. - Мюнхен, 1964. - Перша Частина. - C.308-313.

9.Віктор Ідзьо. Король Данило та Українська держава в ХІІІ столітті. - Львів “Сполом”, 2008.-64c.

Віктор Ідзьо. Адміністративний устрій держави Данила Галицького під час монголо - татарського нашестя, та на передодні коронації на короля Русі-України (1240-1253). - Львів “Сполом”, 2009. - 84с

Віктор Ідзьо. Адміністративний устрій держави великого князя Данила Галицького під час монголо-татарського нашестя та в час коронації на короля України-Русі у 1240-1264 роках. - Івано-Франківськ ”Сімик”, 2011р. - 68с

Віктор Ідзьо. Українська держава в ІХ-ХIV століттях. Вид. 2. - Івано-Франківськ ”Сімик”, 2014р. - 754с.

Віктор Ідзьо. Папа Римський Іннокентій IV (1243 - 1254), король Русі - України Данило Романович Галицький(1253-1264). До питання релігійних та політичних взаємовідносин Української держави та Римської Церкви в ХІІІ столітті. - Львів “Сполом”, 2009. - 68с.